Главная страница / Все новости / Ірпінь. 10 днів на війні.

Ірпінь. 10 днів на війні.

Ірпінь. 10 днів на війні.

#InfoMaidan

Ірпінь. 10 днів на війні.

Вночі, коли почалася війна, дружина розбудила мене від того, що щось дуже гучно пролетіло над нами. Ми перебували в Ірпіні. Арендували частину будинку. Район поліклініки. Десь о 5 ранку полізли в інтернет і побачили, що по Києву було нанесено ракетний удар. Нас розбудила ракета, яка пролетіла над нами.

Так ми дізналися про те, що почалася війна.

Наступні кілька днів спостерігали. Поруч з Ірпенем висадився російський десант в Гостомелі. Почалися бої за Гостомель. Почало бахкати, але десь далеко, за 8-12 км від нас.

Магазини ще працювали. Пішли купили їжі з запасом. Газ, електроенергія, вода, інтернет, мобільний зв’язок — все працювало.

Зв’язався з теробороною. Запитав чи можна доєднатися. Запитали про бойовий та військовий досвід. Сказали, що як немає, то поки не треба.

Почалися бої за Бучу. Ворзель було обстріляно. Російські окупанти активно почали закріплюватися в Бучі. Буча територіально переходить в Ірпінь. Десь на 5 чи 6 день війни був прорив колони з Бучі до Ірпіня — її знищили.

Війна була все ближче.

Влада повідомляла, що ситуація під контролем. Ми спостерігали. Ворог посилював позиції, але ми вірили, що їх виб’ють з Бучі та Гостомелю та знищать.

Почалися прильоти по Ірпіню. Міни. Зрідка. Ми чекали. Електрика, вода, газ, інтернет, мобільний зв’язок — все працювало. Російських окупантів в місті не було. Супермаркети та аптеки почали працювати по годинах. Хліба, м’яса, ковбаси, круп, овочів вже не було. Великі черги.

04.03.2022. Почалося пекло. Різко. По місту почала працювати артилерія, активно міномети. І найстрашніше — почали бомбити авіацією. Електроенергія, інтернет зникли. Мобільний зв’язок слабкий, газ, вода є, мобільного інтернету майже немає. Прилітало десь зовсім поруч. Тремтіли вікна та підлога, на подвір’я прилетіли шматки дошок. Майже весь цей день ми просиділи в погрібі. Ввечері затихло і ми вирішили поїсти. Дарма розслабилися. Знов авіація. Поруч. Падали на підлогу.

Ранок 05.03.2022. Не спимо з 4 ранку. Прийняли рішення, якщо не будуть так активно бомбити, виїхати. З 6 ранку по місту починає працювати артилерія, міномети та авіація. Дуже активно. Пізніше ми дізналися, що в радіусі 100 метрів від нас авіацією знесли три будинки. Опівнавосьму приймаємо рішення попри активні обстріли та бомбардування їхати. Кидаємо в машину документи, компи, деякі речі та чекаємо 8 години ранку, майже лежачи на підлозі. Комендантська година закінчується о 8 ранку.

08:05 — виїжджаємо. Обстріли такі самі активні. Бачимо поруч з нами зруйновані вщент будинки. Попередньо дивились мапу бойових дій і розуміємо, що єдиний виїзд з Ірпіня — через Стоянку. Але на 100% не знаємо. Не доїжджаючи до круга на виїзді з Ірпіня над нами пройшла ракета. Вдавились в крісла та завмерли. Збила ППО. Повернули на Стоянку і поїхали в бік Житомирської траси. Дорога вільна. Перетин з Житомирською трасою на Стоянці зтерто з лиця землі. Вщент. Виїхали за Стоянку. Ми виїхали! Мурахи. Сльози. Шок. Істерика.

Пізніше дізналися, що в цей день 09:30 в Ірпінь зайшла колона російських окупантів. Почалися активні вуличні бої. Їхати вже не можна було. У другій половині дня на Стоянці з’явився російський блокпост. З того часу виїзду з Ірпіня більше немає. Якщо б затягнули на півгодини, то вже не змогли б виїхати. Подальша наша доля була б невідомою. Зараз залишився тільки пішохідний перехід через Романівку, який періодично під обстрілами.

В місті гуманітарна катастрофа. В день нашого від’їзду пропали газ, вода та мобільний зв’язок. Поліклініка була евакуйована повним складом. А потім розбомблена. Пораненим ніхто не допомагає. Їх багато. Велика частина міста просто зруйнована. Скільки загиблих, тяжких поранених та поранених навіть приблизно не можна уявити. З під завалів людей не дістають. Тероборона веде бої. Волонтерів та рятувальників окупанти не пускають. У людей немає їжі, води, ліків. Така сама погана ситуація і в Бучі, Гостомелі, Ворзелі, Немішаєві та інших прилеглих населених пунктах.

Впритул до Києва величезна територія перебуває під російськими окупантами. На цій території сотні тисяч мирних людей. І кожного дня в живих їх залишається все менше. Людей треба рятувати. Їх там залишаються десятки тисяч. Реальна ситуація в цьому регіоні набагато гірша, ніж показують в ЗМІ та соц мережах. #ДумайтеСамостійно

P.S. Написав хозяйці будинку, що ми арендували, що ми поїхали. Вона написала, що їхній будинок розбомбили (теж в Ірпіні). Вони дивом вціліли, бо весь час сиділи в погрібі поруч з будинком. Вони теж поїхали. Куди не знають. Кудись від війни.

P.P.S. Фото зроблено на четвертий день війни. Прилітало, але зрідка і тільки міни. Ми ніколи вже не будемо такими, як раніше.



Просмотров: 102     

Recent Posts:


comments powered by HyperComments